рочка для оч

1) пе́телька, ды́рочка ( для шнурка)

2) глазо́к ( в вышивке)

3) тех ушко́; проу́шина

4) разг за́дний прохо́д

Bindeloch n ды́рочка для продева́ния шнурка́

1) (на теле) шкурка, шкурочка (зап. шкірка, шкірочка), нашкурок (-рка). [Хоч і дуже вдарив, але тільки зідрав шкурку (Сл. Ум.)]. Верхняя, наружная -ца (надкожница), анат. - епідерма, нашкурень (-рня);

2) (плёнка на молодых частях растений) шкурка, шкурочка (зап. шкірка, шкірочка), шкуринка, (о)болона, (ум.) (о)болонка, (о)болоночка;

3) бот. (эпидерма) - епідерма;

4) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка; ум. шку[і]рочка, шкуринка, (обычнее) лушпа, лу(ш)пина, лушпайка, ум. лушпайочка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; срвн. Кожура 1. [Як положиш кислицю у піч спектись то шкурка на ній репне (Дещо). Я для качок накришила лушпайочок з картоплі (Звин.)];

5) (плева на жидкости) шкурка, шкурочка, плівка, кожушок (-шка). [Збери шкурку з гладущика (Брацлавщ.). Я дуже люблю кожушок на паренім молоці (Звин.). Нічого вона так не любила, як плівку з молочної каші (Кон.)].

* * *

1) ласк. шкі́рочка, шку́рочка

2) бот. шкі́рка, шку́рка, шку́рочка

%=1 f ку́рица (dim. ку́рочка ◄е►);

POULE %=2 f

2. (femme facile) pop. потаску́ха, шлю́ха

2. sport отбо́рочные ма́тчи ◄-'ей►; гру́ппа [кома́нд-]уча́стниц чемпиона́та;

1) вічко, щілинка (для спостереження)

2) вушко, петелька; дірочка

3) анат. очна западина; орбіта

4) розм. вічко картоплини

* * *

1) вічко, щілинка ( для підглядання)

2) вушко, петелька; дірочка

3) aнaт. очна западина; орбіта

4) дiaл. вічко картоплі

пташа (-шати), пташеня, птиченя (-няти), пискля (-ляти), ум.-ласк. пташатко, пташенятко, птиченятко, писклятко; (неоперившийся) голопуп, голопуцьок, голоцюцьок (- цька), голопупок (-пка), голеня, голя (-ляти), голопірка, голопірча (-чати), голоцванок (-нка), (обычно воробьиный) пуцьвері[и]нок (-нка), ум.-ласк. гол(ен)ятко, голопірочка; (не вылетавший ещё из гнезда) гніздар (-ря), (начинающий летать) підліток (-тка), (выросший для полетов) виліток (-тка), (поздно выведенный) пізнюр (-ра), пізнюхир (-ря), (ж. р.) пізнюхирка, пізніхірка, ум.-ласк. пізню[і]хірочка; пізню[і]хіря(тко). [Хотів я зібрати дітей твоїх, як птаха збирає пташат своїх під крила (Єв.). Обсіли мене як дрібні пташенята (М. Вовч.). Дозвольте мені полізти на те дерево і видерти птиченята (Грінч. II). Повне гніздо горобиних голоцюцьків (Н.-Лев.). Деру по гніздах пуцьверинків (Стор.)]. -нцы (целый выводок) - гніздо.

* * *

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

1) начина́ть/ нача́ть с са́мого лёгкого

1) име́ть мно́го рабо́ты;

1) сам бог веле́л!; само́ в ру́ки идёт!

3. pop. (coup) тума́к ◄а►

1. n

1) шкіра

2) шкура, хутро тварини

3) пергамент

4) бурдюк, міх (для вина)

5) оболонка, плівка; зовнішній шар

6) шкірка, шкурка, лушпиння

7) мет. кірка (зливка); плена (під час прокатування)

8) обшивка судна

9) тонкий лід

10) мор. зовнішня частина згорнутого вітрила

11) розм. шкапа

12) розм. людина

13) розм. пройдисвіт, проноза

14) розм. скнара, скупердяга

15) розм. гаманець

16) розм. соверен (монета)

17) розм. пиво

2. v

1) знімати (здирати) шкіру (шкуру); білувати

2) обчищати лушпиння (шкірку, шкурку, шкаралупу)

3) здерти (обідрати) шкіру (на тілі)

4) покривати (ся) шкірою (плівкою, тонким шаром)

5) линяти (про тварину)

6) стягувати (скидати) тісний одяг

7) обікрасти, обдурити, обібрати (когось)

8) розм. висмоктати; випити (напій)

9) шк., розм. списувати, користуватися шпаргалкою

* * *

1) шкіра; життя, "шкура"

2) шкіра, шкура, хутро тварини; icт. пергамент ( з телячої шкіри)

3) міх ( для вина), бурдюк

4) шкірка, шкірочка

5) оболонка; плівка; верхній або зовнішній шар

6) метал. кірка ( злитка); плена ( при прокаті)

7) обшивка судна, літака

8) cпeц. тонка свіжа кірка льоду

9) мop. зовнішня частина згорнутого вітрила

10) шкапа

11) cл. людина

12) cл. "лиса" шина

13) cл. скнара, скупердяй

14) гаманець

15) cл. паперовий долар; icт. соверен ( золота монета)

16) cл. пиво

1) знімати, здирати шкіру або шкуру; білувати

2) очищати від шкірочки, шкірки, шкаралупи

3) обдерти, здерти шкіру

4) покривати шкірою, плівкою, тонким шаром; зарубцьовуватися ( skin over); прикривати, вуалювати

5) линяти ( про тварин)

6) стягувати, знімати тісний або щільно прилягаючий одяг ( skin off)

7) обікрасти ( кого-небудь); ошукувати, обманювати; обібрати дочиста,: обдерти як липку ( у карточній грі)

8) дертися, видиратися, підніматися ( часто skin up); ( over) перестрибнути

9) cл. розбити, розгромити

10) давати прочухана, лаяти

11) cл.; cл.; жapг. списувати, користуватися шпаргалкою

12) поганяти бичем (мула, вола)

13) = shin II 1

14) протискуватися, пролазити

piecrust [ˊpaɪkrʌst] n

ко́рочка пирога́

◊

promises are like piecrust, made to be broken посл. ≅ обеща́ния для того́ и даю́т, что́бы их не выполня́ть

1) вічко, щілинка ( для підглядання)

2) вушко, петелька; дірочка

3) aнaт. очна западина; орбіта

4) дiaл. вічко картоплі

1) шкіра; життя, "шкура"

2) шкіра, шкура, хутро тварини; icт. пергамент ( з телячої шкіри)

3) міх ( для вина), бурдюк

4) шкірка, шкірочка

5) оболонка; плівка; верхній або зовнішній шар

6) метал. кірка ( злитка); плена ( при прокаті)

7) обшивка судна, літака

8) cпeц. тонка свіжа кірка льоду

9) мop. зовнішня частина згорнутого вітрила

10) шкапа

11) cл. людина

12) cл. "лиса" шина

13) cл. скнара, скупердяй

14) гаманець

15) cл. паперовий долар; icт. соверен ( золота монета)

16) cл. пиво

1) знімати, здирати шкіру або шкуру; білувати

2) очищати від шкірочки, шкірки, шкаралупи

3) обдерти, здерти шкіру

4) покривати шкірою, плівкою, тонким шаром; зарубцьовуватися ( skin over); прикривати, вуалювати

5) линяти ( про тварин)

6) стягувати, знімати тісний або щільно прилягаючий одяг ( skin off)

7) обікрасти ( кого-небудь); ошукувати, обманювати; обібрати дочиста,: обдерти як липку ( у карточній грі)

8) дертися, видиратися, підніматися ( часто skin up); ( over) перестрибнути

9) cл. розбити, розгромити

10) давати прочухана, лаяти

11) cл.; cл.; жapг. списувати, користуватися шпаргалкою

12) поганяти бичем (мула, вола)

13) = shin II 1

14) протискуватися, пролазити

1) о́чень; кра́йне

2) + adj, adv + para uno; algo сли́шком, чересчу́р какой; как для кого; чего; чтобы...

3)

1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;

2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.

* * *

1) шкі́ра; ( шкура) шку́ра

2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка

1) см. Проим;

2) проріз, виріз (-зу), вирізка, діра, дірка;

3) (под мостом) - см. Пролёт 3;

4) дірочка в усі, в яку просилюється сережка;

5) олив'яна роз'ємна обручка для проколювання вуха;

6) (в одежде) розпірка, пройма.

* * *

║ eau de:

║ à [l']eau:

1) броса́ться/бро́ситься в во́ду

║ d'eau:

1) водоспу́ск; промывно́й бачо́к (WC)

pl. géol. ре́ки; во́дные пути́ (navigables);

[-ая] коло́нка;

║ par eau: водо́й, по воде́; во́дным путём;

║ pl.:

║ méd.:

1) (à la dérive) идти́ ко́е-как

2. (sécrétion) пот (sueur); слюна́ (salive);

3. (des végétaux) сок ◄G2►;

1) бот. стручо́к

2) лушпи́ння, лузга́, шкі́рка, шкі́рочка

3) ко́кон ( шовкопряда)

4) ве́рша ( для в'юнів)

5) ав., косм. відокре́млюваний ванта́жний ві́дсік

1) вкрива́тися стручка́ми

2) лу́щити (горох і т.п.)

1) Philosophie, Religion Gegenstand; вещь f. totes Ding неодушевлённый предме́т. persönliche Dinge Besitz ли́чные ве́щи. kleine Dinge ме́лочи. die 1000 kleinen Dinge ты́сяча мелоче́й. ein winziges Ding кро́шечная <малю́сенькая> вещь. das Ding an sich вещь в себе́. das Maß aller Dinge мери́ло (всех) веще́й. der Schöpfer aller Dinge творе́ц всего́ (су́щего)

2) nicht näher Bezeichnetes: das da, dies (вот) э́то, э́та шту́ка. wie heißt das Ding? как э́то называ́ется ?, как называ́ется э́та шту́ка ? all diese Dinge всё э́то. jedes Ding всё. kein Ding ничего́. die alten Dinger (э́то) ста́рое барахло́, (э́тот) хлам

3) Dinge Tatsachen ве́щи. Angelegenheiten дела́. Ereignisse собы́тия. Umstände обстоя́тельства. etw. liegt in der Natur der Dinge что-н. в приро́де веще́й. interessante Dinge интере́сные ве́щи. schwierige Dinge тру́дные ве́щи [дела́]. die Dinge richtig [nüchtern] betrachten смотре́ть на ве́щи пра́вильно [тре́зво]. die Dinge nehmen, wie sie sind смотре́ть на ве́щи про́сто <реа́льно> / принима́ть приня́ть ве́щи таки́ми, как они́ есть. wie ich die Dinge sehe по моему́ мне́нию, на мой взгля́д. die Dinge beim < mit dem> rechten Namen nennen называ́ть /-зва́ть ве́щи свои́ми имена́ми. das sind zwei ganz verschiedene Dinge э́то две соверше́нно ра́зные ве́щи. in allen Dingen gewandt ма́стер на все ру́ки. unangenehme Dinge неприя́тные ве́щи [дела́]. über einigen Dingen kann man den Verstand verlieren от не́которых веще́й мо́жно сойти́ с ума́. Lage < Stand> der Dinge положе́ние веще́й [дел], обстоя́тельства. nach Lage der Dinge су́дя по положе́нию веще́й, при тако́м положе́нии веще́й. wie die Dinge liegen исходя́ из того́, как обстоя́т дела́. irdische [schulische/private/persönliche] Dinge земны́е [шко́льные ча́стные ли́чные] дела́. wir haben andere wichtigere Dinge zu tun у нас есть други́е дела́ поважне́е. ein ander(es) Ding друго́е де́ло. sich in jds. [in fremde] Dinge (ein)mischen вме́шиваться /-меша́ться в чьи-н. [в чужи́е] дела́. große Dinge vorhaben име́ть больши́е пла́ны. zu hohen Dingen ausersehen < berufen> sein быть предназна́ченным для вели́ких дел. alte Dinge Angelegenheiten ста́рое, ста́рые дела́. zukünftige Dinge бу́дущие дела́, бу́дущее. vergangene Dinge про́шлое, дела́ про́шлого. vergessene Dinge забы́тое. geschehene Dinge случи́вшееся, сверши́вшееся. rühr nicht an alte Dinge не каса́йся ста́рого. bedeutsame Dinge stehen bevor знамена́тельные собы́тия ожида́ются. der Lauf der Dinge ход <разви́тие> собы́тий. kommende Dinge гряду́щие собы́тия

4) tolle Sache шту́ка, но́мер

5) Kind малю́тка, кро́шка. Mädchen де́вочка, де́вушка. armes Ding бедня́жка. albernes < dummes> Ding ду́рочка. fixes Ding егоза́, стрекоза́. wildes Ding озорни́ца. hübsches Ding хоро́шенькая де́вочка. niedliches Ding мила́шка. sie ist ein schnippisches Ding она́ остра́ на язы́к den Dingen ihren Lauf lassen предоставля́ть/-ста́вить собы́тиям идти́ свои́м чередо́м. ein Ding mit ('nem) Pfiff, ein dolles Ding не́что осо́бенное. das ist ein Ding der Unmöglichkeit э́то соверше́нно невозмо́жная вещь / э́то соверше́нно невозмо́жно. aller guten Dinge sind drei бог тро́ицу лю́бит. ( lustig und) guter Dinge sein быть в хоро́шем настрое́нии, быть весёлым и жизнера́достным. krumme Dinge machen занима́ться тёмными дела́ми. das geht nicht mit rechten Dingen zu здесь < тут> что́-то нела́дно <нечи́сто>. nach tausend Dingen fragen задава́ть /-да́ть ты́сячу вопро́сов. ein (tolles) Ding drehen <schieben, loslassen> провора́чивать /-верну́ть <обтя́пывать/-тя́пать> де́льце, отма́чивать/-мочи́ть <отка́лывать/-коло́ть> шту́ку <но́мер>. wie Sie die Dinge auch drehen und wenden (mögen) как вы ни мудри́те / как (вы) ни крути́те / как вы ни верти́те. diese Dinge erledigen sich (von) selbst всё ула́дится само́ собо́й. die Dinge an sich herankommen lassen ждать, когда́ всё сде́лается само́ собо́й. wir werden das Ding schon schaukeln мы э́то уже́ ка́к-нибудь провернём <обтя́паем>. jdm. ein Ding verpassen a) schaden насоли́ть pf кому́-н., напа́костить pf кому́-н. b) Rüffel geben дава́ть дать кому́-н. взбу́чку <нагоня́й>. jedes Ding hat zwei Seiten всё име́ет свою́ оборо́тную сто́рону / у вся́кой меда́ли две сто́роны. jedes Ding braucht seine Zeit / gut Ding will Weile haben всему́ своё вре́мя / ти́ше е́дешь, да́льше бу́дешь. kein Ding währt ewig ничто́ не ве́чно (под луно́й). so ein Ding! вот так шту́ка ! ну и ну ! ist das ein Ding! вот э́то да ! über den Dingen stehen стоя́ть вы́ше мелоче́й повседне́вной жи́зни. vor allen Dingen прежде всего́, в пе́рвую о́чередь